Станом на серпень 2026 року в Україні діє воєнний стан, тому для виїзду дітей за кордон застосовуються спеціальні правила перетинання державного кордону. Зокрема, дитина до 16 років може виїхати з України у супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків за умов, передбачених чинними Правилами перетинання державного кордону.
Однак у справах щодо дітей важливо не обмежуватися питанням «чи пропустять на кордоні». Законне перетинання українського кордону, тривала зміна країни проживання дитини, невиконання домовленостей між батьками та подальше утримування дитини за кордоном — юридично різні ситуації.
Тому перед поїздкою я рекомендую оцінювати одразу три блоки: документи для перетину кордону, права другого з батьків і правила держави, до якої їде дитина. Особливо це важливо, якщо між батьками вже існує спір щодо місця проживання, спілкування або повернення дитини.
Основні правила перетинання українського державного кордону встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57.
Під час дії воєнного стану для дітей, які не досягли 16 років, встановлено спеціальний порядок. Він відрізняється від звичайного режиму, тому при використанні старих консультацій, зразків згод або публікацій до 2022 року легко отримати вже неактуальну інформацію.
Під час воєнного стану виїзд дитини до 16 років з одним із батьків здійснюється без нотаріальної згоди другого.
Пункт 2-4 Правил перетинання державного кордону громадянами України — офіційний текст на сайті Верховної Ради України.
Це правило є спеціальним саме на період відповідного правового режиму. Перед кожною майбутньою поїздкою варто перевіряти актуальну редакцію Правил, оскільки після припинення чи скасування воєнного стану порядок може відрізнятися.
Цивільний кодекс України проводить принципову межу у 16 років.
«Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України».
Стаття 313 Цивільного кодексу України — офіційний текст на сайті Верховної Ради України.
Вона виїжджає у супроводі дорослої особи відповідно до чинних Правил перетинання державного кордону.
Вона має право самостійно виїжджати за межі України. Для перетину кордону необхідний належний документ, що дає право на виїзд, а також потрібно виконати вимоги держави призначення. Тому правила щодо нотаріальної згоди та супроводу дитини до 16 років не слід автоматично застосовувати до 16–17-річних громадян України.
Якщо дитина до 16 років виїжджає з матір’ю, нотаріально посвідчена згода батька для перетинання українського кордону під час чинного воєнного стану не потрібна. Те саме працює у зворотній ситуації: якщо дитина їде з батьком, спеціальне правило не вимагає нотаріальної згоди матері. Це важливо відрізняти від іншого питання — чи може тривалий виїзд або подальше проживання за кордоном порушувати права другого з батьків. Спрощений прикордонний порядок сам по собі не означає, що будь-яке подальше утримування дитини в іншій країні автоматично є правомірним.
Якщо між батьками вже є конфлікт саме щодо відсутності згоди, тривалого переміщення або можливості повернення, детальніше це питання розкрито на сторінці Вивезення дитини за кордон без згоди.
Так, за чинним спеціальним порядком воєнного стану дитина до 16 років може виїжджати з одним із батьків без нотаріально посвідченої згоди другого. При цьому необхідно мати документи, які дозволяють дитині перетнути державний кордон, та врахувати правила країни призначення. Якщо між батьками немає спору, перед тривалою поїздкою все одно доцільно погодити практичні питання:
Такий підхід особливо важливий, коли поїздка планується не як короткий відпочинок, а на багато місяців.
Правило щодо перетинання кордону є гендерно нейтральним: один із батьків може супроводжувати дитину до 16 років без нотаріально посвідченої згоди другого за умов чинного спеціального порядку. Cаме по собі проживання дитини переважно з матір’ю не означає, що правила перетинання кордону формально поширюються лише на неї. Однак якщо існує спір про місце проживання, встановлений порядок спілкування, судове рішення або інші істотні обставини, їх потрібно аналізувати окремо. Можливість перетину кордону з дитиною без згоди другого з батьків і сімейно-правова оцінка подальших дій не завжди збігаються.
Чинні Правила передбачають можливість виїзду дитини до 16 років не лише з матір’ю або батьком. Спеціальний порядок охоплює супровід:
Для такого виїзду під час воєнного стану Правила також не встановлюють вимоги про нотаріально посвідчену згоду другого з батьків. Практично я рекомендую мати документи, які дають можливість чітко підтвердити особу дитини та особу супроводжуючого, а за потреби — родинний зв’язок. Це зменшує ризик додаткових питань під час оформлення поїздки.
Правила допускають також супровід іншою повнолітньою особою, яка не входить до прямо названого переліку родичів. У такому випадку спеціальний порядок воєнного стану передбачає уповноваження такої особи одним із батьків письмовою заявою, засвідченою органом опіки та піклування. Тому ситуація «дитина їде з мамою» і ситуація «дитина їде зі знайомою родини» юридично не тотожні.
Перед оформленням поїздки з іншою особою потрібно окремо перевірити чинну процедуру та комплект документів на дату перетинання кордону.
Базовим документом для міжнародних поїздок дитини є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Чинні правила та спеціальні норми воєнного стану передбачають також окремі випадки використання інших документів або відомостей про дитину. Урядові роз’яснення щодо чинного порядку називають, зокрема:
Однак можливість виїхати з України за спеціальним документом не означає автоматичного права в’їзду до будь-якої іноземної держави.
Для практичної міжнародної поїздки я рекомендую за можливості оформити дитині власний чинний закордонний паспорт і перед від’їздом окремо перевірити правила держави призначення та транзитних країн.
Нормативна основа: Правила перетинання державного кордону громадянами України
Під час дії воєнного стану спеціальні українські правила допускають використання свідоцтва про народження у передбачених ними випадках.
Проте для міжнародної поїздки потрібно враховувати дві окремі процедури:
Іноземна держава не зобов’язана застосовувати українські тимчасові винятки. Вона може вимагати паспорт, візу, дозвіл на перебування або інші документи відповідно до свого законодавства. Орієнтуватися лише на можливість пройти український прикордонний контроль недостатньо.
Для звичайної міжнародної поїздки власний паспорт громадянина України для виїзду за кордон є найбільш універсальним документом. Спеціальні винятки, запроваджені на період воєнного стану, були створені для можливості виїзду в особливих умовах. Вони не скасовують необхідності враховувати вимоги країни, куди прямує дитина. Якщо поїздка планується заздалегідь, особливо для навчання, тривалого проживання або багаторазових перетинів кордону, доцільно не покладатися лише на тимчасові винятки.
Конкретний комплект залежить від сімейної ситуації, документів дитини та держави призначення.
Практично варто завчасно перевірити наявність:
Не кожний із цих документів обов’язково пред’являється українському прикордоннику. Завдання такого попереднього комплекту — не залишити невирішеним питання вже після прибуття в іншу державу.
Для виїзду з одним із батьків під час чинного воєнного стану українські Правила не вимагають нотаріальної згоди другого з батьків.
Разом з тим нотаріально оформлена згода може мати практичне значення у конкретній міжнародній поїздці, наприклад якщо її вимагають:
Тому відповідь на питання «чи потрібна згода» завжди слід ділити на два рівні: чи потрібна вона для виїзду з України і чи потрібна вона після перетину українського кордону.
Ні. Це одна з найважливіших юридичних помилок у цій темі.
Спеціальний порядок воєнного стану вирішує передусім питання перетинання державного кордону України. Він не створює універсального права одного з батьків одноосібно змінити всі сімейні домовленості, припинити контакт другого з батьків із дитиною або ігнорувати чинні рішення.
Перед тривалим переміщенням потрібно враховувати:
Якщо поїздка перетворюється на фактичне перенесення життя дитини в іншу державу всупереч правам другого з батьків, правова оцінка може бути значно складнішою, ніж проста перевірка прикордонних документів.
адвокат із сімейного права
Дитина може перетнути український кордон відповідно до чинних Правил, але згодом між батьками може виникнути міжнародний спір щодо того, чи було правомірним її подальше неповернення. Для держав, у відносинах з якими застосовується Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, юридичне значення має, зокрема, чи порушує переміщення або утримування права піклування, що існували відповідно до застосовного права.
Переміщення або утримування дитини є незаконним, якщо при цьому порушуються належні іншій особі права піклування.
Стаття 3 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей — офіційний текст на сайті Верховної Ради України.
Якщо дитина вже залишилася в іншій державі і виникла вимога про її повернення, дивіться сторінку Повернення дитини з-за кордону
Тривалий виїзд може безпосередньо вплинути на можливість виконувати встановлений графік зустрічей. Наприклад, якщо дитина повинна бачитися з другим із батьків щотижня, але переїжджає на багато місяців до іншої держави, фактичне виконання такого порядку може стати неможливим.
Перед довгостроковою поїздкою варто перевірити:
Докладніше про врегулювання контактів — на сторінці Порядок спілкування з дитиною.
На період чинного воєнного стану нотаріальна згода другого з батьків для виїзду дитини до 16 років із матір’ю або батьком не є умовою перетинання українського кордону. Проте якщо існує реальний сімейний спір, не варто зводити його лише до оформлення згоди. Значення можуть мати місце проживання дитини, попередні рішення, права на участь у вихованні та мета і тривалість переміщення. Тобто відсутність нотаріальної згоди і наявність юридичного спору між батьками — не одне й те саме.
Сімейне законодавство містить окремі норми щодо тимчасового виїзду дитини та врахування аліментної заборгованості за певних обставин. Однак під час чинного воєнного стану правила фактичного перетину кордону дитиною до 16 років із одним із батьків уже передбачають спеціальний порядок без нотаріальної згоди другого. Наявність чи відсутність аліментного боргу не слід механічно використовувати як єдину відповідь на питання, чи пропустять дитину з одним із батьків через український кордон. Водночас аліментна заборгованість може мати самостійне юридичне значення в інших сімейних та виконавчих правовідносинах.
Ця обставина може мати значення для документального оформлення сімейних правовідносин та конкретної поїздки. Якщо існує судове рішення про позбавлення батьківських прав, доцільно мати його належну копію серед документів, особливо якщо сімейний статус може бути важливим для іноземної установи або іншої процедури. При цьому позбавлення прав і правила перетинання державного кордону — різні правові питання. Документи потрібно оцінювати відповідно до конкретної мети поїздки.
Різні прізвища самі по собі не означають, що мати не може подорожувати з дитиною. Проте така ситуація може спричинити додаткову перевірку сімейного зв’язку, особливо під час іноземного прикордонного, консульського або адміністративного оформлення. Практично доцільно мати документи, які дозволяють послідовно підтвердити походження дитини та зміну прізвища, якщо вона відбувалася, наприклад:
Мета поїздки може бути різною: тимчасовий захист, навчання, лікування, реабілітація, відпочинок, відвідування родичів або фактичне проживання. Для українського перетину кордону ключовими є чинні Правила та документи. Але після в’їзду можуть знадобитися додаткові підтвердження мети:
Такі вимоги не встановлюються українським сімейним законодавством однаково для всіх країн, тому їх потрібно перевіряти окремо щодо конкретної держави.
Цивільний кодекс України гарантує громадянину України право на безперешкодне повернення в Україну. Однак для неповнолітньої особи практична організація самостійної подорожі залежить також від віку, транспортних правил, документів та законодавства держави, з якої дитина виїжджає. Тому навіть коли українське законодавство дозволяє самостійний виїзд після 16 років, потрібно окремо перевіряти вимоги авіакомпанії, перевізника та іноземних органів.
Коротка туристична поїздка на тиждень і фактичне перенесення центру життя дитини до іншої держави мають різні можливі юридичні наслідки. При тривалому переїзді значення можуть отримати:
Саме тому перед довгостроковим переїздом доцільно оцінити не лише прикордонні правила, а всю сімейно-правову конструкцію.
Коли дитина певний час фактично живе в іншій державі, у майбутньому можуть виникати питання міжнародної юрисдикції: який суд компетентний розглядати спір про місце проживання, контакт із батьками або повернення.
У такій ситуації мають значення не лише українське громадянство або місце реєстрації.
Необхідно аналізувати, зокрема:
Такі ситуації окремо розкриті на сторінці Спори щодо дітей за кордоном.
До і після 16 років застосовуються різні правила щодо супроводу.
Один із батьків, родич із передбаченого Правилами переліку або інша уповноважена особа — це різні документальні ситуації.
Перевірте його чинність та придатність не лише для виїзду з України, а й для в’їзду до потрібної держави.
Перевіряються паспортні, візові та інші вимоги.
Короткий відпочинок та довгострокове проживання створюють різні юридичні ризики.
Якщо другий із батьків бере активну участь у житті дитини, варто погодити практичні умови контакту.
Перевірте, чи існує рішення щодо місця проживання, спілкування або інший документ, який може мати значення.
Якщо планується фактичний переїзд, потрібно оцінити можливість майбутнього спору щодо неправомірного утримування дитини.
Під час чинного воєнного стану діє спеціальний порядок, тому стара інформація про обов’язкову нотаріальну згоду в кожній поїздці з одним із батьків може бути неактуальною.
Країна призначення може мати власні паспортні, візові та сімейно-правові вимоги.
При тривалому утримуванні за кордоном може виникнути окремий міжнародний сімейний спір.
Тривалий переїзд може зробити виконання чинного рішення фактично неможливим.
Для іншої особи спеціальні Правила передбачають окремий спосіб уповноваження.
Крім формальної чинності документа, окремі країни можуть встановлювати вимоги щодо залишкового строку його дії.
Якщо батьки підтримують спільне виховання, повне приховування країни або адреси перебування може лише поглибити сімейний конфлікт та створити юридичний спір.
Після переміщення дитини до іншої держави питання вже може не обмежуватися українським внутрішнім законодавством.
Для звичайної короткої поїздки з належними документами юридичний спір може взагалі не виникати. Допомога адвоката найбільш корисна тоді, коли ситуація виходить за межі звичайного туристичного перетину кордону. Перед поїздкою я рекомендую окремо перевірити ситуацію, якщо:
У таких випадках я перевіряю не лише документи для кордону, а й можливі наслідки поїздки для батьківських прав, майбутньої юрисдикції та ризику міжнародного спору.
Станом на серпень 2026 року дитина до 16 років може виїхати з України з одним із батьків за спеціальними правилами воєнного стану без нотаріально посвідченої згоди другого. Після 16 років громадянин України має право на самостійний виїзд за межі України. Проте для безпечної міжнародної поїздки недостатньо перевірити лише українські прикордонні правила. Потрібно мати належні документи дитини, врахувати вимоги держави призначення та, якщо між батьками є конфлікт, оцінити сімейно-правові наслідки переміщення.
Особливої уваги потребує довгостроковий переїзд. Законний виїзд з України не виключає міжнародного спору, якщо надалі виникає питання неправомірного утримування дитини, порушення прав другого з батьків або її повернення до держави попереднього проживання.
