Аліменти — це кошти на утримання дитини, які один із батьків сплачує добровільно або за рішенням суду. Обов’язок утримувати дитину покладається на обох батьків незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі, чи проживають разом і чи підтримує платник особисте спілкування з дитиною.
На цій сторінці ми розглянемо хто має право на аліменти, як визначається їхній розмір, у якій формі вони можуть сплачуватися та що робити, коли кошти не надходять. Окремі складні питання детально розкриті на спеціалізованих сторінках.
Аліменти є однією з форм виконання батьками обов’язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Кошти, одержані як аліменти на дитину, належать дитині, а той із батьків або інший законний представник, на чиє ім’я вони надходять, повинен використовувати їх в інтересах дитини.
Аліменти можуть сплачуватися добровільно, на підставі договору між батьками, судового наказу або рішення суду. Розірвання шлюбу для цього не є обов’язковим.
Питання аліментів може виникнути одночасно з розлученням, але юридично це окрема вимога. Сам факт розірвання шлюбу не означає автоматичного присудження аліментів.
Найчастіше йдеться про утримання неповнолітньої дитини. Водночас сімейне законодавство передбачає й інші випадки утримання, зокрема повнолітніх дітей, які продовжують навчання або є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Для стягнення аліментів на дитину має значення юридично встановлене походження дитини від платника. Якщо відомості про батька відсутні або батьківство оспорюється, спочатку може знадобитися вирішення питання про встановлення походження дитини.
Звернутися за стягненням аліментів може той із батьків, з ким проживає дитина, а в передбачених законом випадках — інший законний представник або орган чи особа, яка здійснює захист прав дитини.
Батьки можуть самостійно домовитися про розмір, строки та спосіб утримання дитини. Гроші бажано перераховувати безготівково із чітким зазначенням призначення платежу, наприклад: «аліменти на утримання дитини за січень 2020 року».
Передача готівки без розписки або іншого підтвердження може ускладнити доказування факту сплати в майбутньому.
Батьки можуть укласти письмовий договір про сплату аліментів, у якому визначити розмір і строки платежів. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Його умови не можуть порушувати права дитини.
Нотаріальний договір дозволяє заздалегідь узгодити порядок утримання дитини та зменшити ризик подальшого спору.
У випадках, прямо передбачених процесуальним законодавством, аліменти можна стягнути в наказному провадженні. Це спрощена процедура, яка не передбачає повного позовного розгляду з викликом сторін.
Судовий наказ підходить не для кожної ситуації. Якщо між сторонами є спір щодо батьківства, розміру утримання, доходів або інших істотних обставин, може знадобитися позовне провадження.
Позовний порядок застосовується, коли потрібно обґрунтувати індивідуальний розмір аліментів, дослідити матеріальне становище сторін, заявити пов’язані вимоги або вирішити інший спір.
Докладніше про процедуру звернення до суду читайте на сторінці «Стягнення аліментів».
Універсальної суми аліментів для всіх сімей не існує. Розмір утримання визначається з урахуванням конкретних обставин справи.
Суд, зокрема, оцінює:
Закон встановлює мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину. Він не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також закон передбачає мінімальний рекомендований розмір — один прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, якщо доходи платника дозволяють його сплачувати.
Розмір прожиткового мінімуму може змінюватися, тому під час розрахунку необхідно застосовувати показник, чинний у відповідний період.
За рішенням суду аліменти можуть бути визначені:
Цей варіант може бути доцільним, якщо платник має регулярний офіційний дохід. Розмір фактичного платежу тоді змінюється разом із доходом, але не повинен бути нижчим за встановлений законом мінімум.
Тверда сума може бути обґрунтованою, якщо дохід платника нерегулярний, змінний, одержується з різних джерел, у натуральній формі або його складно підтвердити стандартними документами.
Визначена судом тверда сума підлягає індексації відповідно до закону. Вибір способу стягнення повинен враховувати інтереси дитини та реальну структуру доходів платника.
За загальним правилом аліменти присуджуються від дня звернення до суду, а не від дня ухвалення рішення. У певних випадках аліменти можуть бути стягнуті за минулий час, але для цього необхідно довести, що заявник раніше вживав заходів для їх одержання, а платник ухилявся від надання утримання. Самого твердження про відсутність допомоги може бути недостатньо.
Тому не варто безпідставно відкладати звернення до суду, якщо добровільне утримання дитини фактично не надається.
адвокат із сімейного права
Розмір аліментів, установлений судом або домовленістю батьків, не завжди залишається незмінним. Він може бути переглянутий у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та за наявності інших обставин, передбачених законом.
Підставами можуть бути зростання потреб дитини, істотне підвищення доходів платника, погіршення стану здоров’я дитини, інфляційні зміни або інші обставини, які свідчать, що попередній розмір не забезпечує належного утримання.
Докладніше: збільшення розміру аліментів.
Платник може просити зменшити розмір аліментів, наприклад, через істотне погіршення матеріального становища, стану здоров’я, появу інших осіб на утриманні або інші суттєві зміни. Проте сам факт появи нової сім’ї чи кредитних зобов’язань не гарантує задоволення вимоги.
Докладніше: зменшення розміру аліментів.
Якщо платник не виконує рішення суду, судовий наказ або нотаріальний договір, може виникнути заборгованість. Її розмір у межах виконавчого провадження розраховує державний або приватний виконавець відповідно до закону.
Залежно від тривалості та розміру боргу до платника можуть застосовуватися:
Пеня не нараховується виконавцем автоматично. Для її стягнення зазвичай необхідно звертатися до суду та надати розрахунок.
Докладніше про розрахунок боргу, дії виконавця та відповідальність платника читайте на сторінці «Заборгованість зі сплати аліментів».
Аліменти і додаткові витрати на дитину є різними правовими вимогами. Регулярні витрати на харчування, одяг, житло, освіту та повсякденні потреби зазвичай покриваються аліментами. Додаткові витрати можуть виникати через особливі обставини, зокрема розвиток здібностей дитини, хворобу, лікування, реабілітацію або інші індивідуальні потреби.
Для їх стягнення потрібно підтвердити особливі обставини, фактичний або прогнозований розмір витрат і їхній зв’язок із потребами конкретної дитини.
Сплата аліментів не надає одному з батьків переваги у вирішенні питання про місце проживання дитини, а несплата сама по собі не припиняє батьківських прав.
Так само один із батьків не має права перешкоджати спілкуванню з дитиною лише через наявність заборгованості. Питання утримання, виховання, місця проживання та участі у спілкуванні є взаємопов’язаними фактично, але юридично вирішуються окремо.
Докладніше: спори щодо дітей.
Так. Якщо батьки готові до конструктивного діалогу, вони можуть узгодити суму, строки, індексацію, порядок оплати лікування, навчання та інших потреб дитини. Домовленість доцільно оформити письмово. Усна згода не забезпечує належної доказової бази та може не захистити дитину в разі припинення платежів.
У складних ситуаціях сторони можуть використати сімейну медіацію або спробувати врегулювати сімейний спір без суду. Медіація є добровільною і не підходить для випадків, коли немає безпечних умов для переговорів або одна зі сторін свідомо приховує інформацію та не готова виконувати домовленості.
Перелік документів залежить від способу стягнення та обставин справи. Зазвичай потрібні:
Відсутність усіх відомостей про доходи чи майно платника не завжди перешкоджає зверненню до суду. Частину доказів можна витребувати у процесуальному порядку.
Основні правила щодо обов’язку батьків утримувати дитину, способів і розміру аліментів, зміни їхнього розміру, додаткових витрат та відповідальності за прострочення встановлені Сімейним кодексом України.
Порядок звернення до суду визначає Цивільний процесуальний кодекс України, а примусове виконання рішень — Закон України «Про виконавче провадження».
У справах з іноземним елементом також можуть застосовуватися міжнародні договори України та законодавство держави, на території якої необхідно виконати рішення.
Правова допомога може охоплювати:
Питання аліментів належить до практики сімейного права. Для вибору належної процедури потрібно врахувати вік дитини, місце проживання сторін, спосіб отримання доходу, наявність попередніх рішень і реальний стан їх виконання.
