Що змінив Закон №1349-IX
У березні 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон України №1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості». Він набрав чинності 14 липня 2021 року, а з 14 жовтня 2021 року почали діяти ключові положення щодо діяльності колекторських компаній. Саме на ці зміни була присвячена початкова редакція цієї консультації.
Основна ідея закону полягала не у забороні колекторської діяльності, а у її державному регулюванні. До цього ринок фактично існував без єдиних правил поведінки, що нерідко призводило до численних скарг на психологічний тиск, погрози та інші недобросовісні методи стягнення заборгованості. Після набрання чинності законом діяльність колекторських компаній стала можливою лише за умови дотримання встановлених вимог законодавства та контролю з боку Національного банку України.
Реєстр колекторських компаній
Одним із головних нововведень стало створення Реєстру колекторських компаній, який веде Національний банк України. Як і зазначалося у первинній редакції статті, саме з 14 жовтня 2021 року здійснювати діяльність із врегулювання простроченої заборгованості могли лише компанії, включені до цього Реєстру.
Ця вимога зберігає актуальність і сьогодні. Якщо фінансова установа залучає колекторську компанію для роботи із простроченою заборгованістю за споживчим кредитом, така компанія повинна відповідати вимогам законодавства та перебувати у Реєстрі НБУ. Перевірити інформацію про колекторську компанію можна на офіційному сайті Національного банку України.
Правила поведінки колекторів
Не менш важливою частиною реформи стало запровадження правил етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості. Саме ці положення найчастіше називають «антиколекторським законом». Колекторські компанії не мають права використовувати методи психологічного тиску або приниження боржника. Закон, зокрема, передбачає обмеження щодо способів і часу спілкування, забороняє погрози, шантаж, приховування номера телефону, безпідставне інформування третіх осіб про борг, а також інші форми недобросовісної поведінки. Ці вимоги були основним предметом старої публікації та залишаються чинними і сьогодні.
Крім того, під час взаємодії із боржником колектор повинен повідомити інформацію про кредитора, підстави звернення та на вимогу надати документи, які підтверджують виникнення і розмір заборгованості, якщо це передбачено законом.
Що варто знати сьогодні
За кілька років після запровадження нових правил сама концепція державного регулювання не змінилася. Водночас практичні питання тепер частіше стосуються не самого існування Реєстру, а законності конкретних дій колекторської компанії.
Наявність компанії у Реєстрі ще не означає, що будь-які її дії автоматично є правомірними. Так само відсутність спору щодо розміру боргу не позбавляє споживача права вимагати дотримання встановлених законом правил поведінки.
Якщо виникає спір щодо самого боргу, його розміру, строків виконання зобов’язання чи порядку стягнення, необхідно окремо аналізувати кредитний договір, документи про відступлення права вимоги (за наявності), листування сторін та інші докази. Кожна ситуація має свої особливості і потребує індивідуальної правової оцінки.
У таких випадках доцільно своєчасно отримати консультацію адвоката онлайн, щоб оцінити перспективи захисту своїх прав ще до переходу спору в судову площину.
«Антиколекторський» закон не скасував можливість стягнення простроченої заборгованості, але встановив для колекторських компаній чіткі правила роботи та державний контроль. Якщо під час врегулювання заборгованості виникають спори щодо права власності, звернення стягнення на майно або виконання договірних зобов’язань, такі питання нерідко переходять у площину майнових спорів. А у випадках поширення неправдивої інформації, образ чи приниження під час взаємодії з боржником може постати питання про захист честі, гідності та ділової репутації. Оцінювати законність дій колекторської компанії завжди необхідно з урахуванням конкретних обставин справи та чинного законодавства.