Яке майно вважається спільним
За загальним правилом майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Не має вирішального значення, на кого оформлено квартиру, автомобіль або банківський рахунок і хто безпосередньо сплачував кошти.
«Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності».
Частина 1 статті 60 Сімейного кодексу України
До спільного майна можуть належати нерухомість, транспорт, заощадження, доходи, корпоративні права, побутові речі та інші активи, придбані в інтересах сім’ї. Водночас кожен об’єкт потрібно оцінювати окремо з урахуванням дати, способу та джерела його набуття.
Практичні варіанти оформлення домовленості або звернення до суду детальніше розкриті на сторінці про поділ майна подружжя.
Що не підлягає поділу
Особистою приватною власністю одного з подружжя, зокрема, є майно:
- набуте до реєстрації шлюбу;
- одержане у шлюбі в подарунок або у спадщину;
- придбане за особисті кошти;
- набуте внаслідок приватизації у випадках, передбачених законом;
- отримане як відшкодування за втрату чи пошкодження особистого майна.
Самого посилання на особисте походження коштів недостатньо. У спорі потрібно надати документи, які дозволяють простежити джерело фінансування: банківські виписки, договори дарування, документи про спадщину, продаж попереднього особистого майна та платіжні документи.
Якщо річ належала одному з подружжя, але за час шлюбу істотно збільшилася у вартості завдяки спільним грошам або праці другого з подружжя, суд за певних обставин може визнати її спільною. Результат залежить від розміру збільшення вартості та наданих доказів.
Чи завжди майно ділиться порівну
За загальним правилом частки дружини та чоловіка є рівними. Проте суд може відступити від рівності за обставин, що мають істотне значення. Зокрема, оцінюється, чи приховував або знищував хтось спільне майно, витрачав його всупереч інтересам сім’ї або не дбав про матеріальне забезпечення родини.
Сам факт проживання дітей з одним із батьків не означає автоматичного збільшення його частки. Відступ можливий, якщо розмір аліментів є недостатнім для забезпечення лікування, навчання, фізичного чи духовного розвитку дітей.
Як поділити майно без суду
Подружжя може самостійно погодити, кому переходить конкретне майно та чи сплачується компенсація. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншої нерухомості, а також про виділ нерухомого майна має бути нотаріально посвідчений.Правила володіння майном можна визначити заздалегідь у шлюбному договорі. Він може встановлювати інший режим майна, але не повинен ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Що вирішує суд
Коли домовитися не вдалося, позов може стосуватися визнання права власності, поділу майна в натурі, припинення права на частку з виплатою компенсації або стягнення вартості відчуженого майна. У складних спорах можуть знадобитися оцінка нерухомості, автомобілів, бізнесу чи іншого активу.
Разом з активами суд може враховувати боргові зобов’язання. Проте кредит, оформлений одним із подружжя, не завжди автоматично стає спільним. Значення має, чи укладався договір в інтересах сім’ї та чи були отримані кошти використані для сімейних потреб.
Спори щодо права власності, компенсацій та витребування майна також належать до категорії майнових спорів.
Який строк звернення до суду
Поки шлюб не розірвано, позовна давність до вимоги про поділ спільного майна не застосовується. Після розлучення діє трирічний строк, але він обчислюється не автоматично від дати розірвання шлюбу, а від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
«До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки».
Частина 2 статті 72 Сімейного кодексу України