Чи можна заборонити другому з батьків бачити дитину
Розірвання шлюбу та окреме проживання не припиняють батьківських прав. Батько або мати, які живуть окремо від дитини, мають право брати участь у її вихованні, підтримувати особисте спілкування та отримувати інформацію про її життя.
«Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною».
Частина 3 статті 157 Сімейного кодексу України
Виняток можливий, коли спілкування реально шкодить нормальному розвитку дитини.
Наприклад, значення можуть мати насильницька поведінка, залежність, загроза викрадення або інші обставини, що створюють небезпеку. Однак особистий конфлікт між колишнім подружжям, образи чи несплата аліментів самі по собі не припиняють право на контакт із дитиною.
Спочатку зафіксуйте спроби домовитися
Перед зверненням до органів влади варто запропонувати конкретний і реалістичний графік спілкування. У повідомленні можна зазначити дні, години, місце зустрічей, можливість телефонних або відеодзвінків, участь у навчанні, лікуванні та відпочинку дитини.
Листування бажано зберігати. Воно може підтвердити, що один із батьків намагався підтримувати стосунки з дитиною, а інший систематично відмовляв, не відповідав або безпідставно скасовував зустрічі. Корисними можуть бути також звернення до школи чи лікаря, показання свідків та інші законно отримані докази.
Докладніше можливі варіанти домовленості й судового врегулювання описано на сторінці про порядок спілкування з дитиною.
Запитання про спілкуванню з дитиною після розлучення
Якщо після розлучення не дають бачити дитину, доцільно зафіксувати спроби домовитися, запропонувати конкретний графік, а за відсутності результату звернутися до органу опіки та піклування або суду. Спосіб захисту потрібно обирати з урахуванням віку, стану здоров’я, звичного режиму та безпеки дитини.