Чи потрібна згода другого з подружжя
Для розірвання шлюбу в судовому порядку згода чоловіка або дружини не є обов’язковою. Якщо один із подружжя вважає, що сімейні відносини фактично припинилися і продовження шлюбу суперечить його інтересам, він має право подати позов самостійно. Заперечення відповідача не надає йому права примусово утримувати іншу особу у шлюбі. Проте суд не розриває шлюб автоматично лише на підставі поданої заяви. Він з’ясовує фактичні взаємини подружжя, причини звернення та враховує наявність дітей й інші обставини сімейного життя.Загальний порядок, необхідні документи та пов’язані питання докладніше розкрито на сторінці про розлучення в Україні.
«Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя» — частина 1 статті 110 Сімейного кодексу України.
Сімейний кодекс України
Коли можна звернутися до ДРАЦС
Якщо обоє з подружжя згодні припинити шлюб і не мають спільних неповнолітніх дітей, вони можуть подати спільну заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану. За відсутності взаємної згоди цей звичайний порядок не застосовується.
Водночас закон передбачає окремі випадки, коли шлюб може бути розірваний органом ДРАЦС за заявою лише одного з подружжя: якщо другого з подружжя визнано безвісно відсутнім або недієздатним. Майновий спір між сторонами сам по собі не перешкоджає такому розірванню шлюбу.
Як відбувається розлучення без згоди через суд
Позивач подає позовну заяву про розірвання шлюбу до компетентного місцевого суду. До неї додаються документи, передбачені процесуальним законодавством, і підтвердження сплати судового збору, якщо особа не має законної пільги.
У справі про розірвання шлюбу суд може призначити «строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців» — частина 7 статті 240 Цивільного процесуального кодексу України.
Цивільний процесуальний кодекс України
Частину процесуальних дій можна виконувати дистанційно. Особливості електронного подання документів і судового супроводу пояснено на сторінці про розлучення онлайн в Україні.
Суд розриває шлюб, якщо встановить, що «подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них» — частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України.
Сімейний кодекс України
Чи може чоловік або дружина затягнути справу
Незгода другої сторони може вплинути на тривалість розгляду, але сама по собі не є підставою для остаточної відмови у розірванні шлюбу. Суд може надати подружжю строк для примирення, який за процесуальним законом не повинен перевищувати шести місяців.
Якщо після закінчення цього строку примирення не відбулося і позивач продовжує наполягати на припиненні шлюбу, суд розглядає справу по суті. Неявка відповідача також не означає автоматичного припинення провадження. За умови належного повідомлення суд діє відповідно до правил цивільного процесу та оцінює можливість розгляду справи без цього учасника.
Якщо сторони прагнуть спокійно погодити пов’язані питання щодо дітей, майна або подальшого спілкування, вони можуть звернутися до медіації. Участь у ній є добровільною і не позбавляє права на судовий захист.
Важливі обмеження та окремі ситуації
Позов про розірвання шлюбу за загальним правилом не може бути поданий під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Сімейний кодекс передбачає винятки, тому перед зверненням потрібно перевірити, чи застосовуються вони до конкретної ситуації.
«Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача» у випадках, визначених частиною 2 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України.
Цивільний процесуальний кодекс України
Якщо один із подружжя перебуває за межами України, справу нерідко можна організувати без його постійного приїзду. Практичні питання представництва та оформлення документів розкрито на сторінці про розлучення для українців за кордоном.
Коли чоловік або дружина є громадянином іншої держави, потрібно окремо визначити юрисдикцію, порядок повідомлення та подальше визнання рішення. Детальніше — на сторінці про розлучення з іноземцем.
Не слід плутати розірвання шлюбу з визнанням шлюбу недійсним. Розлучення припиняє чинний шлюб на майбутнє, тоді як недійсність пов’язана з порушеннями, які існували під час його державної реєстрації.