Чи існує перелік законних причин для розлучення
Сімейний кодекс України не встановлює закритого переліку причин, за яких суд зобов’язаний розірвати шлюб. Подружня зрада, різні погляди на сімейне життя, матеріальні труднощі або втрата почуттів не є окремими юридичними підставами, кожна з яких автоматично веде до розлучення. Згідно зі статтею 112 Сімейного кодексу України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини сімейного життя.
«Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення».
Частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України
Отже, юридично значущою є не назва причини, а фактичний висновок про розпад сімейних відносин. Загальний порядок звернення до суду та документи докладніше описані на сторінці про розлучення.
Які причини можна зазначити у позові
У старій редакції публікації наводився широкий перелік можливих причин: несумісність характерів, відсутність порозуміння, різні погляди на сімейні цінності, втрата любові та взаємоповаги, залежності, зрада, насильство й матеріальні труднощі. Такий перелік може бути орієнтиром, але переносити його до позову повністю не потрібно.
Зазвичай достатньо стисло і правдиво викласти обставини, які справді характеризують сімейні відносини:
- подружжя тривалий час проживає окремо та не веде спільного господарства;
- між сторонами втрачено взаєморозуміння, повагу та емоційний зв’язок;
- сторони мають несумісні погляди на сімейне життя і не планують відновлювати відносини;
- спільне проживання фактично припинене, сім’я існує лише формально;
- між подружжям виникають постійні конфлікти, які негативно впливають на дітей;
- один із подружжя вчинив домашнє насильство або створює небезпеку для другого з подружжя чи дітей.
Не варто додавати до позову образливі характеристики, припущення або подробиці, які не впливають на предмет справи. Позов про розірвання шлюбу не призначений для встановлення моральної провини одного з подружжя.
Як правильно сформулювати підстави позову
Відповідно до статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен викласти свої вимоги та їх обґрунтування. Тому причини розлучення мають бути сформульовані зрозуміло, послідовно і без внутрішніх суперечностей.
«Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення».
Частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України
Практично формулювання може зводитися до того, що сімейні відносини припинені, спільне господарство не ведеться, примирення неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Якщо подружжя має дітей, доречно зазначити, чи впливає конфлікт на їхній емоційний стан та умови проживання. Рішення суду залежить не від кількості наведених претензій, а від встановлених обставин. Надмірно емоційний текст не посилює правову позицію і може лише поглибити конфлікт.
Чи може суд надати строк для примирення
Суд може вжити заходів для примирення подружжя. Однак це не означає, що позивача можуть примусити зберігати шлюб. Якщо після наданого строку особа продовжує наполягати на розлученні, справа розглядається по суті.
Важливе сучасне уточнення: відповідно до частини 2 статті 111 Сімейного кодексу України, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, заходи щодо примирення не застосовуються незалежно від стану відповідного кримінального, цивільного чи адміністративного провадження.
Якщо між сторонами зберігається можливість безпечного діалогу, питання щодо дітей, майна або подальшого спілкування можна окремо обговорити у межах сімейної медіації. Медіація є добровільною і не замінює судового розірвання шлюбу.
Важливі зміни щодо подання позову
Стара редакція публікації містила застереження, що позов не можна подавати під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім установлених винятків. У чинній редакції статті 110 Сімейного кодексу України ці обмеження виключені. Тому посилатися на колишню загальну заборону вже неправильно.
Позов про розірвання шлюбу може пред’явити один із подружжя. Якщо позивач або відповідач перебуває за межами України, потрібно додатково визначити підсудність, спосіб вручення документів та можливість дистанційної участі. Для таких випадків корисні матеріали про розлучення для українців за кордоном, розлучення онлайн в Україні та розлучення з іноземцем.
Чи потрібно одночасно вирішувати інші сімейні спори
Разом із розлученням не обов’язково відразу вирішувати питання про квартиру, автомобіль, заощадження, аліменти або місце проживання дитини. Такі вимоги можуть розглядатися окремо. Об’єднання їх в одній справі іноді суттєво ускладнює і подовжує процес. Якщо між сторонами існує майновий конфлікт, його правові наслідки доцільно оцінювати окремо з урахуванням правил про поділ майна подружжя.Поширені запитання
Чи потрібно доводити зраду для розлучення?
Ні. Зрада може бути однією з фактичних причин припинення відносин, але для розірвання шлюбу не потрібно окремо встановлювати або доводити моральну провину другого з подружжя.
Чи достатньо написати про несумісність характерів?
Таке формулювання допустиме, але бажано коротко пояснити, як воно проявляється: відсутність спільного життя, припинення господарства, втрата взаєморозуміння та небажання відновлювати сімейні відносини.
Чи відмовить суд, якщо другий із подружжя проти?
Саме заперечення відповідача не є безумовною підставою для відмови. Суд оцінює фактичні відносини сторін і вирішує, чи можливе подальше збереження шлюбу без порушення істотних інтересів подружжя або дітей.
У позові про розірвання шлюбу не потрібно складати детальний перелік взаємних претензій. Достатньо правдиво, спокійно та юридично зрозуміло описати припинення сімейних відносин і пояснити, чому подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Конкретне формулювання залежить від обставин сім’ї, наявності дітей, позиції другого з подружжя та пов’язаних спорів.